Що таке комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини?
Основними завданнями комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини є:
• визначення особливих освітніх потреб;
• визначення особливостей розвитку дитини, її сильних та слабких сторін;
• розробка рекомендацій з організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитині, а також рекомендацій щодо освітньої програми дитини, особливостей організації освітнього середовища, потреби в індивідуальній програмі розвитку;
• розробка рекомендацій щодо організації освітнього процесу дитини для адміністрації закладу освіти, педагогічних працівників, батьків або законних представників дитини.
ІРЦ проводить комплексну оцінку у таких випадках:
• звернення батьків (одного з батьків) або законних представників дитини;
• особисте звернення дітей віком від 16 до 18 років;
• звернення адміністрації закладів освіти (за наявності згоди батьків (одного з батьків) або законних представників дитини);
• звернення органів опіки та піклування щодо проведення комплексної оцінки дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини є кінцевим результатом процесу оціню-вання, що орієнтує фахівців ІРЦ на визначення оптимального освітнього маршруту для кожної дитини з особливими освітніми потребами.
- дитина не має труднощів у розвитку і навчанні та не потребує додаткових освітніх послуг, її розвиток відповідає віковим особливостям;- дитина має труднощі в розвитку і навчанні (зазвичай, тимчасові), які можуть бути усунені педагогічними працівниками закладу;- дитина має труднощі у розвитку і навчанні (не тимчасові), які не можуть бути усунені на рівні ресурсів закладу. Потребує проведення комплексної оцінки кваліфікованими фахівцями ІРЦ. Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить психолог центру, який визначає час та дату проведення комплексної оцінки.
• оцінка фізичного розвитку дитини (визначення рівня загального розвитку дитини, її відповідностівіковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо);
• оцінка мовленнєвого розвитку дитини (визначення рівня мовленнєвого розвитку та використаннявербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури);
• оцінка когнітивної сфери дитини (визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам'ять, мислення, уява, увага);
• оцінка емоційно-вольової сфери дитини (виявлення здатності дитини до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин);
• оцінка освітньої діяльності дитини (визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до навчальної програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку).
У разі потреби, фахівці ІРЦ можуть проводити комплексну оцінку за іншими напрямами, зокрема визначення рівня соціальної адаптації, взаємовідносин з однолітками, дорослими.
Інформування батьків та передача їм Висновку
Фахівці ІРЦ зобов'язані ознайомити батьків (одного з батьків) або законних представників дитини з особливими освітніми потребами з Висновком про комплексну оцінку, умовами навчання та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти (у разі здобуття дитиною дошкільної чи загальної середньої освіти).
Інформування батьків проводиться у вигляді бесіди за відсутності дитини.
Проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини здійснюється за попереднім записом.
Додаткову інформацію можна отримати за телефоном
097-431-34-61.
Для комплексної психолого-педагогічної оцінки необхідна наявність таких документів:
• письмова заява батьків (одного з батьків) або законних представників дитини (далі - заява) та/або її особистої заяви (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини;
• документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
• свідоцтво про народження дитини;
• індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
• форма первинної облікової документації № 112/0 "Історія розвитку дитини", затвердженої МОЗ, у разі потреби - довідки від психіатра.
У разі, коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, додаються:
• психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу;
• зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші творчі роботи дитини;
• документи щодо додаткових обстежень дитини.
У разі, коли дитині з особливими освітніми потребами вже надавалася психолого-педагогічна допомога, до центру подаються:
• попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
• висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічної допомоги із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.
Згідно ж з наказом МОН від 8 червня 2018 р. № 609, команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини двічі на рік (у разі потреби частіше).
На що ж потрібно орієнтуватись у перегляді ІПР та коли потрібно переписувати цілі для навчання? Що робити, якщо дитина не засвоює (не опановує) описані в ІПР цілі?
Оскільки в перших класах оцінювання не передбачене, вчитель та асистент вчителя можуть орієнтуватись на поняття "засвоїв" / "не засвоїв". Якщо дитина на закінчення півріччя має труднощі з засвоєнням запланованих цілей - программу потрібно переглядати - цілі змінити або спростити наявні.
Побудова цілей - це основа для планування всього навчання. Цілі варто ставити спільно з усіма учасниками команди супроводу.
Критерії для написання цілей для навчання дитини з ООП
Критерій Опис
Функціональність Ціль має бути значима для учня та доступна для досягнення в навчальному закладі.
Відповідає рівню розвитку учня Ціль поставлена відповідно до теперішнього рівня розвитку дитини (не в минулому чи майбутньому - тут і зараз).
Ціль можна спостерігати Ціль має бути сформульована так, щоб можна було побачити, як учень демонструє навичку. Опис має бути настільки чітким, щоб будь-який фахівець міг зрозуміти, на що потрібно дивитись і за чим спостерігати.
Вимірюваність Ціль має бути сформульована так, щоб будь-який фахівець міг виміряти результати (наприклад, кількість правильно вирішених прикладів).
Критерії засвоєння цілі В описі цілі мають бути зазначені виміри, за допомогою яких можна визначити, чи досягнув учень цілі (наприклад, 8 з 10 літер в рядку написані в межах робочого рядка - ціль писати правильно та охайно досягнуто).
Позитивне формулювання цілі У цілі повинно бути описано, чого учень має навчитись робити, а не те, чого йому не слід робити (НЕПРАВИЛЬНО - "учень не буде битись, коли контактуватиме з іншими дітьми", ПРАВИЛЬНО - "учень проситиме словами іграшки в інших дітей").
Варто також звернути увагу на пріоритетність вибору цілей. У цьому вам допоможе цей слайд.
Треба зауважити, що до переліку цілей в ІПР можуть бути записані будь-які (актуальні для конкретної дитини в конкретний час) цілі.
На першому місці завжди буде безпека життя дитини (адже у школі дитина повністю під відповідальністю вчителя або асистента вчителя). Тобто, якщо дитина має проблемну поведінку, яка якимось чином може зашкодити самій дитині чи іншим, насамперед ми повинні працювати над нею. Безпека - понад усе.
Друге, на що варто звернути увагу, - система комунікації дитини, як з дорослими, так і з дітьми. Чи ваш учень володіє вербальною мовою (і на якому рівні), чи використовує альтернативні системи комунікації (систему обміну картками чи жестову мову)? Як звертається по допомогу (і чи звертається взагалі)? Як комунікує з іншими дітьми класу? Відповіді на ці запитання можуть стати цілями для вашої ІПР.
Третє, і не менш важливе - це навички самообслуговування. Починаючи від "підготуватись до уроку" і закінчуючи "самостійно відвідати вбиральню" (зверніть увагу, чи знає ваш учень, що таке "вбиральня", чи батьки вдома використовують інше формулювання). Ці навички життєво необхідні для кожної дитини. І вони також можуть стати цілями в індивідуальній програмі розвитку. Наприклад, якщо дитина забуває помити руки після туалету, у пригоді вам стане візуальний розклад для дій у вбиральні.
Приклад візуального розкладу
(картинки розташовані не за порядком)
Не варто забувати і про академічні навички. Однак потрібно розуміти, що всі діти різні й кожен приходить до школи зі своїм багажем "знань" або "незнання". І насамперед це стосується поведінки. Тому на опанування академічних цілей може знадобитись певний час. У кожної дитини він різний.
Вплив взаємин батьків на розвиток дітей
Виховання дітей наповнює життя батьків змістом, але водночас часто їх засмучує. Батьки роблять усе можливе, щоб правильно виховувати своїх дітей: використовують різні педагогічні методи, читають книги, присвячені вихованню дітей, спілкуються один з одним тощо. Але врешті-решт доходять висновку, що ключ до гармонійних взаємин із дитиною простий: що міцніші стосунки дітей і батьків, то легшим є виховний процес.
Отже, як зміцнити взаємини між батьками й дітьми? Спробуймо з'ясувати.
Сутність взаємин дітей і батьків
Міцні взаємини дітей і батьків сприяють фізичному, емоційному та соціальному розвитку молодого покоління. Це унікальний зв'язок, який відчувають усі батьки й діти і який дає їм ні з чим незрівнянну насолоду. Тому молодші й старші члени родини намагаються розвивати цей зв'язок упродовж життя.
Такі взаємини формують особистість дитини, закладають основи її вибору й поведінки в різних ситуаціях. Дослідження свідчать, що здорові взаємини між батьками й дітьми позитивно позначаються і на дітях, і на загальній сімейній атмосфері.
У чому важливість позитивних взаємин між батьками й дітьми?
У батьків, які виховують дітей із любов'ю, виростають діти, здатні любити. Ваші стосунки з дітьми та ступінь вашої прихильності до них впливають на майбутнє дитини, її соціальне, фізичне та психічне здоров'я.
Розгляньмо переваги гармонійних взаємин дітей і батьків:
- маленькі діти, які відчувають здорову й міцну прихильність до своїх батьків, мають великі шанси на щасливі та глибокі стосунки в дорослому житті;
- дитина, яка має здорові взаємини зі своїми батьками, навчається регулювати свої емоції в складних ситуаціях;
- зв'язок із батьками сприяє розумовому, мовному та емоційному розвитку дитини;
- взаємини з батьками формують у дитини оптимістичну та впевнену соціальну поведінку;
- участь батьків у повсякденному житті дитини сприяє поліпшенню її успішності в школі й розвитку навчальних навичок;
- безпечна прихильність дитини до батьків є запорукою розвитку її соціальної, емоційної та пізнавальної сфер. Діти також розвивають навички вирішення життєвих завдань.
Зв'язок між батьками й дітьми повинен бути не тільки сильним, а й гнучким, тому що не можна поводитися з десятирічною дитиною, як і з трирічною.
Взаємини між батьками й дітьми в різному віці
Виховання дітей - це безперервний процес, який приховує для батьків багато радощів і труднощів. У кожному віці взаємини батьків і дітей мають свої особливості.
Дитинство - взаємини, засновані на теплоті й безпеці
Перші півроку життя немовлята здебільшого їдять, сплять і плачуть, а батьки годують, беруть їх на руки і міняють їм підгузки. Така взаємодія формує очікування батьків і дітей один від одного.
Коли дитина голодна, вона починає вередувати. Під час годування її потреба задовольняється, і вона щаслива. Батьки також відчувають щастя, бо змогли задовольнити потреби дитини.
Коли батьки люблять дитину й доглядають її, тобто виконують свою основну функцію у її вихованні, то формують із нею чіткі й унікальні взаємини. У такому випадку до однорічного віку в дитини зазвичай формується міцна прихильність до батьків.
1-3 роки: перший соціальний досвід
Коли дитина починає ходити, батьки вчать її правильної поведінки, пояснюють їй, що добре, а що погано, заохочують її гарну поведінку. Батьки допомагають дитині соціалізуватися й готують до дитячого садка й життя в суспільстві.
Дошкільний вік: визначення стилю виховання
Коли дитина досягає дошкільного віку, батьки застосовують різні стилі виховання, при цьому один зі стилів стає основним. Однак у реальному житті батьки не можуть використовувати постійно один і той же стиль, їм необхідно задіяти різні стратегії й комбінувати їх. Взаємини батьків і дітей у цьому віці визначаються обраним стилем виховання.
Дослідження свідчать, як почуваються діти, батьки котрих дотримуються різних стилів виховання:
- діти демократичних батьків упевнені в собі, щасливі й цілеспрямовані;
- діти авторитарних батьків нещасні, невпевнені, схильні до страхів;
- діти ліберальних батьків не мають достатньо розвинених соціальних навичок, безвідповідальні, погано дають раду своїм емоціям;
- діти індиферентних батьків мають більше проблем із поведінкою й емоціями, ніж решта однолітків.
Шкільний вік: пізнання навколишнього світу
Ідучи в школу, дитина переносить свою увагу із сім'ї на однолітків, але це не впливає на динаміку взаємин між батьками й дітьми. Навички дитини в соціальній і пізнавальній сферах розвиваються, вона здобуває новий соціальний досвід за межами сім'ї.
У цей період комунікація між батьками й дітьми зазвичай має двосторонній характер. Дитина повідомляє батькам про свої потреби й показує, що їй подобається або ні. Односторонній або двосторонній характер взаємодії визначається стилем виховання, що його використовують батьки.
Батьки зазвичай дотримуються того ж стилю виховання, що й у дошкільному віці. З'ясуймо, як той чи інший стиль виховання впливає на дитину шкільного віку:
- демократичний стиль виховання сприяє розвитку в дітей соціальних навичок і високої самооцінки;
- авторитарний стиль призводить до низької самооцінки дитини, недостатньої розвиненості в неї соціальних навичок, спричиняє агресивність;
- ліберальний стиль формує в дітей імпульсивність, агресивність і безвідповідальність.
Підлітковий період: повага до особистого простору дитини
Підлітковий вік - бурхливий період, упродовж якого дитина переживає значні фізичні і психічні зміни. Батьки повинні розуміти потреби своєї дитини, підтримувати її, давати їй свободу дій, не вдаючись до надмірного контролю.
Любов і прийняття батьками, позитивний підхід у вихованні - це найбільш ефективний спосіб виховання підлітків.
Дорослий вік: спілкування на рівних
Дорослий період життя - це час, коли батьки й діти починають спілкуватися на рівних і можуть покладатися один на одного. Іноді дорослим дітям важко знайти баланс між взаєминами із власною сім'єю й батьками. Це може викликати в них сильний стрес. Однак більшість дорослих дітей підтримує здорові взаємини зі своїми батьками